18. Букви Е, И у закінченнях дієслів

1. Е пиши у закінченнях дієслів, які у множині 3-ї особи (вони) закінчуються на -уть (-ють):
вони пишуть – ми пишемо, ти пишеш, ви пишете
вони можуть – ми можемо, ти можеш, ви можете
2. И пиши у закінченнях дієслів, які у множині 3-ї особи (вони) закінчуються на -ать(-ять):
вони кричать – ми кричимо, ти кричиш, ви кричите
вони молотять – ми молотимо, ти молотиш, ви молотите, він молотить

Вправа 55.

вони беруть – ми беремо, ти береш, ви берете, він бере
вони роблять – ми робимо, ти робиш, ви робите, він робить
вони бережуть – ми бережемо, ти бережеш, ви бережете, він береже
вони знаходять – ми знаходимо, ти знаходиш, ви знаходите, він знаходить
вони пишуть – ми пишемо, ти пишеш, ви пишете, він пише
вони летять – ми летимо, ти летиш, ви летите, він летить
вони сидять – ми сидимо, ти сидиш, ви сидите, він сидить
вони біжать – ми біжимо, ти біжиш, ви біжите, він біжить

Вправа 56. Напиши невеликі тексти.

У соснових лісах, на піщаних місцях майже по всій Україні розселився чебрець. Це приземкувата рослина. Від стебла піднімаються тоненькі пагони. Вони густо вкриті маленькими листочками. А на верхівках розгорнулися ніжні дрібні бузкові квіточки.
Здавна чебрець цінували як лікарську рослину. Закладали в діжки ід час солління овочів, приправляли різні страви. Ароматну олію чебрецю включали до складу кращих зубних паст. І в народних піснях не обійшли духмяний чебрець.

Усе довкола змінюється. Подивись уважніше довкола, і ти побачиш, що це справді так. У навколишньому світі з часом усе змінюється. Тільки щось змінюється швидше, а щось повільніше. Повільно руйнуються гори, повільно утворюється родючий грунт. Зате погода може змінюватися дуже швидко: щойно лив дощ – і ось уже визирнуло сонечко.

Вправа 57.Напиши невеликі тексти.

Степовий удав добре пристосувався до життя в піску. Він заривається в пісок і довго лежить нерухомо. Над піщаною поверхнею стирчать лише ніздрі й очі. Вони розташовані в нього на верхній частині голови. Цей на вигляд незграбний змій уміє блискавично кидатися на здобич.
А коли степовому удаву самому загрожує небезпека, він ніби пірнає в пісок і вільно рухається в його товщі.

Птахи – дбайливі батьки, вони турбуються про пташенят: годують, захищають від ворогів, вчать літати. Покидають гніздо пташенята лише після того, як навчаться літати і самостійно добувати собі їжу.